Піп & People з Олександром Дєдюхіним 13 грудня

Written by on 14 Грудня 2018

Слава Ісусу Христу парафіяни, це програма “Піп & People” і я ії ведучий протоієрей Олександр Дєдюхін. Сьогодні у нас з вами дві актуальні теми. Перша, сьогодні день пам’яті Святого апостола Андрія і також в суботу буде об’єднавчий православний собор в Україні, на якому буде обраний предстоятель церкви і потім цьому предстоятелю буде вручений томос.

Ну спершу, безумовно, про апостола Андрія. Святе передання каже про те що він був першим апостолом, який побував на київських горах. У “Повісті минулих літ” що пишеться про це: “Дніпро впадає у пантійське море, це море звуть “руським”, тобто це Чорне море, уздовж його берегів навчав святий Андрій, брат Петра. Коли Андрій навчав в Синопі прийшов до Корсуня. І потім прибув до гірла дніпрового і звідти вирушив вгору по Дніпру. І сталося, що він прибув і зупинився перед горами на березі. А ранком, вставши, він промовив до учнів, що були разом із ним: “Бачите ці гори? На цих горах засяє благодать Божа. Буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог”. І піднявся він на цю гору і благословив, і помолився Богу. Зійшов він з гори, де пізніше виріс київ”.

Ось так розповідає “Повість минулих літ”. В ніяких інших джерелах ця подія, безумовно, не описана, але, навіть, якщо святий Андрій Первозваний не був на київських горах, він духовно нас благословляє і сьогодні за його апостолами, за його молитвами ми розбудовуємо українську церкву. Святий апостол Андрй – це перший архієпископ константинопольський, патріарх вселенський та апостол український. На київських горах стояли його ноги і очі його Україну бачили, а вуста благословляли. І насіння віри він насадив. Тому Україна нічім не менша за інших народи, бо в ній проповідував апостол. І це для нас дійсно дуже важливо.

І ось цими днями, як я вже анонсував, що буде наданий томос, але з іншого боку, з боку Москви в першу чергу, є така інформаційна атака, про те що томос не такий трошечки і зовсім це не томос, просто це треба зазначити, що в сучасній церковній термінології іменують автокефалією, тобто самокерованістю, в розумінні її вселенським патріархатом і вселенською церквою і розуміння цього російською церквою трошечки відрізняється. Перше, це те що абсолютно всі нові автокефалії, які надані не вселенськими соборами як головними церквами, а томосом вселенського патріархату, потребують підтвердження на майбутньому вселенському соборі. Вселенські собори не збирались вже близько тисячі років, тому чекаємо. Всі ці автокефалії, які надані пізніше після перших чотирьох, вони чекають на своє підтвердження на вселенському соборі. Ані грекомовні богослови, не вважають, що автокефальні церкви подібні до держав з непроникненими межами, здатними бути самодостатніми без регулярних самовідносин між собою. Церква одна і єдина. Вона розділена тільки адміністративно на безліч давніх патріархатів та нових автокефальних церков, подібно адміністративного поділу на помісні церкви та єпархії. Тобто всі церкви між собою взаємопов’язані. І тому просто казати, що церква має бути абсолютно сама по собі – це неправильно.

Також виникають у декого питання, а чому вселенська патріархія в Україні планує відкривати свої ставропігії, тобто якісь такі центри, які підпорядкуються виключно їй. Це теж не є приниженням нашої автокефалії. Тому що ставропігії вселенського патріархату не можуть жодним чином вважатися якимось применшенням автокефального статусу. Тим більше ознакою підпорядкування автокефальної православної церкви, в даному випадку української, вселенському патріархату. Багато ставропігії вселенського патріархату збереглись на території інших автокефальних церков. У свою чергу, на території вселенського патріархату діє безліч інших представництв патріархатів і це не страшно. Також важливо, що вселенський патріарх зберігає за собою право апеляції для кліриків інших юрисдикцій , які засуджені власними автокефальними церквами, і це правильно. Це право відображено в святих канонах багатовікової практики церкви. Також я думаю всім уже зрозуміло, що українською поки що буде керувати не патріарх, а митрополіт. Тут теж треба зазначити, що титул патріарха, предстоятеля, архієпіскопа, митрополіта автокефальної церкви є чисто почесним та декоративним. На між православному рівні предстоятелі мають рівні права тільки місце при співслужинні чи засіданні, вся різниця. Природно, що перші із предстоятелів мають певні переваги в місці служіння, але всі між собою мають рівні права.

Багато з нових автокефальних церков отримали найменування патріархії після проголошення своєї автокефалії. І цілком ймовірно, що церква українська отримає його в недалекому майбутньому. Предстоятеля автокефальної церкви буде включено в священні диптіхі інших православних церков та він буде поминатися усіма главами помісних церков за літургією на рівні з іншими предстоятелями. Глава автокефальної церкви України братиме участь на всіх між православних заходах, наприклад на всеправославних Соборах, зустрічах предстоятелей, співслужінні на рівні з іншими главами автокефальних церков. І саме він буде представляти свою автокефальну церкву. Головною ознакою автокефалії є право обрання предстоятеля на власному соборі, який не має потреб ні в підтвердженні, ні благословенні від іншої церкви. Другою із основних ознак автокефалії є те, що предстоятель поминає за богослужінням священні диптихи, тобто список предстоятелей автокефальних церков, затвердженому святими канонами. Також варто додати, що постанови Соборів української церкви не будуть потребувати ніякого затвердження. Звичайно православній церкві в Україні буде надано всі права автокефалії. Таким чином православна церква України отримує канонічний статус, рівноцінний всім статусам усіх нових автокефальних церков. Нічим не применшений.

І, мабуть на останок, я просто зазначу, що в даний час говорять, що автокефалія розриває єдність церков. Це неправда. Оскільки всі церкви, які отримали свій статус від вселенського Собора, або пізніше від Вселенського Патрірхату є невід’ємною частиною єдиної святої апостольської церкви. Надання статусу ніколи не відривало жодну з церков від Вселенського православ’я, а в деяких навпаки з’єднувало. Тому молимость, браття і сестри, молимось, щоб у нас весь цей процес пройшов без особливих проблем і щоб Господь благословив нашу багатостраждальну землю.

З вами був протоієрей Олександр Дєдюхін, спаси вас Господи.


Current track

Title

Artist

Background
LIVE STUDIO