Дніпро

Written by on 30 Січня 2017

В ефірі рубрика «Я – місто», в якій кожне місто говорить про себе саме. Воно по-своєму живе, має свій характер, говорить своєю мовою. Сьогодні говорить Дніпро.

Я – Дніпро, і я – Україна. Романтики скажуть, що я Місто на трьох пагорбах, для своїх завжди був Днєпр. Хоча як мене тільки називали: Новий Кодак, Катеринослав, Січослав, Новоросійськ, Дніпропетровськ. Влітку 2016 за законом Про засудження комуністичного та (нацистського) тоталітарних режимів мене перейменували на Дніпро, викресливши з моєї назви ім’я більшовицького революціонера Григорія Петровського. Я центр Дніпропетровської області,її назву поки не змінювали, бо так записано в cтатті Конституції. У цьому році святкую ювілей, мені вже 240.

Хоча життя людей в краю, де я народився, почалося з часів палеоліту. Місцевості біля Дніпровських порогів були густо населені. Близько 100 тис.р. до н. е. з півночі насунувся Скандинавський льодовик. Потім тут жили племена різних культур. Ймовірно, в моїх краях винайшли колесо і осідлали коня для їзди верхи.
У 16-18 століттях мої землі належали Запорізькій Січі. А після того як біля першого дніпрового порогу побудували фортецю Кодак, селище з назвою Новий Кодак з’являється у запорізьких архівах. У 1645 в Новому Кодаку збудували дерев’яну церкву св. Миколи. З того моменту рахують початком мене як міста, і почалось там розвиватись життя з козацьким устроєм. Плин життя змінюється після ліквідації Підпільницької Січі, і я опиняюсь в губернії російської імперії. Настав час кардинальних змін, коли імператриця Катерина ІІ звеліла почати будівництво Катеринослава на правому березі Дніпра біля Кодаку. Фактично по документам Катеринослав засновується з містечка Новий Кодак. Так почався мій імперський етап. Я був адміністративним центром імперських українських територій, і мене навіть задумували як третю столицю колишньої Російської імперії[6], після Москви і Санкт-Петербурга.

Важлива подія – відкриття вокзалу – відбулося після пуску величезного мосту через Дніпро у 1884. Десь з того ж моменту почалось будівництво металургійних підприємств на заході та на лівому березі.

Після падіння радянської імперії промисловість помітно занепала, житлове будівництво призупинилось, транспорт і дороги були не в кращому стані. З початку нового тисячоліття мене почали відроджувати і забудовувати. В лютому 2014-го на центральній площі на хвилі Революції Гідності під «ленінопад» потрапив і мій пам’ятник Леніну.

Отож, я Дніпро і стою на Дніпрі. Крім того, що я розташовуюсь на лівому та правому берегах річки, є у мене чимало роздинок, цікавинок, легенд, і таки чимало памяток, що вирізняють мене з-поміж інших.

Якщо прогулятись вулицями… Українську та російську мови я чую порівну, але частина людей по праву можуть вітаються інакше: Шолом! У мене найбільша єврейська громада в Україні, тому тут побудували унікальний і найбільший в світі єврейський комплекс Менора. Стоїть він в центрі, на площі в 50 000 квадратних метрів. складається із семи веж, які символізують храмовий семисвічник – символ народу ізраїлевого. Стіни «Менори» облицьовані привезеним єрусалимським каменем, що не має аналогів у світі.Що є всередині – а там сучасні центри освіти і дозвілля, готель, ресторани, конференц-зали, найбільший бенкетний зал в Україні на 1700 місць, музей, концертний зал «Синай», хостел. Зрозуміло, що побувати всередині хочеться багатьом, тому можна замовити екскурсію а можна просто піднятися на оглядовий майданчик, що таки майже вдвічі дешевше.

Метрополітен в мене є. Ну і що, що найкоротший в Європі, подумаєш одна лінія шість станцій…! Зараз в розбудові ще три. Правда, нашим за звичком простіше автобусом проїхатись.

Як там зараз кажуть – Я просто космос. Мене називають Космічна столиця України. кому потрібно в єдиний в Україні музей ракетно-космічної техніки – Вам до мене.

До мене вам якщо шукаєте раптом головний офіс ПриватБанку. Воно недивно, неофіційно я бізнес-столиця України. Більшість наших мільйонерів і мільярдерів або живуть у мене або родом звідси. Щоб ви уявили: за 2011 рік, кожен 1200-й дніпровець був мільйонером. Всього населення у нас трохи менше мільйона.
Найвищі сучасні будинки у мене – на 29 та 25 поверхів. В центрі ще збереглися окремі споруди дореволюційного періоду, втім їх нещадно зносять кожного року. Наразі вже не лишилося жодної вулиці, яка б зберегла своє історичне обличчя. Іноді це добре, як у випадку з новим, після здобуття незалежності, заводом Інтерпайп. Пояснюю – це унікальний сучасний завод сталевих виробів, обов’язково зайдіть туди на безкоштовну екскурсію, вам усе розкажуть і покажуть. Ну а якщо вам виробництво сталі нецікаво, зайдіть до Музею ретро-автомобілів «Машини часу». Повірте, цікаво буде і чоловікам, і жінкам. Більше 30 моделей легкових, гоночних, грузових автівок, мотоциклів та мопедів різних епох… ви ніби і справді машиною часу мандруєте епохами.

Звісно не всі люблять ходити в музеї. Для тих, хто любить відпочинок на свіжому повітрі, розкажу де наші відпочивають. Катеринославський бульвар – неможливо обійти стороною. 12 років як відкритий, і за цей час став улюбленим місцем відпочинку. Це по суті пішохідна вулиця, з бруківкою, фонтанами, камяними лавками, масою торгових центрів та кафе-ресторанів. Але ж і красива, особливо ввечері та вночі. Магії надають вогники вітин та ліхтарі. Неофіційна його назва бульвару – «Новий Арбат». На одній з камяних лавок ви знайдете бронзовий пам’ятник Бізнесменові, ну і тут не без прикмет: якщо потерти сигару в його руці– до грошей , а якщо сісти на коліна, то до весілля.

Найстаріший і найцентральший мій парк – колишнє займище запорожця лазаря Глоби. Тут нині діють атракціони, дитяча залізниця, картинг-центр і розкішний літній театр.

Найромантичніший і найтаємничіший Монастирський острів. Він устиг побувати і Рябининськи, Буряківським, Богомолівським, і не без цього – Комсомольським. так от, щоб потрапити на таємничий острів, потрібно… перейти пішохідний міст. Після цього ви потрапите на оглядовий майданчик, а з ного відкривається прекрасна панорама міста. А глянете униз – там шумить стрімкий 17-метровий штучний водоспад. На цей острів в I столітті нашої ери нібито прибув Андрій Первозванний. Він поставив на острові хрест і першим почав проповідувати християнство. А в IX столітті візантійські монахи тут нібито заснували монастир, який зруйнували монголо-татари в XIII столітті. Зараз прикрашає таємничий монастирський острів білосніжна Миколаївська церква та один з найбільших в Україні памятник Кобзареві.

Але повернемось з острова на берег. У центрі Набережної – мій знаментий старовинний цирк. Відкритий наприкінці 19 століття, кілька разів його будівлі змінювались. Зараз він в унікальній споруді з наметоподібним куполом, аналогів якій немає у світі.
Ходімте З цирку та в театр! Театр одного актор «Крик», справді унікальний і єдиний на всю європу. Людина-театр Михайло Мельник вже 25 років збирає повні зали.

Не кожне місто може похвалитися наявністю справжнього органу. Я сміливо можу запрошувати вас до Будинку органної та камерної музики. Відкрили його у старовинній Миколаївській церкві, де встановили 12-тонний двомануальний концертний орган.
Якщо дівчина каже що ви нікуди не ходите разом, хлопці, поведіть її прогулятись по набережній. 23-кілометровій набережній, найдовшій в Європі. А після прогулянки падайте на найдовшу в Україні 50-метрову лавку. Ну і якщо продовжити перебирати мої рекорди, похвалюсь: Мерефо-Херсонський міст через Дніпро – найбільший арковий міст в Європі, єдиний має криволінійну траєкторію, тобто поворот.

На початку 20 ст. Нестор Махно двічі побував у мене в гостях. Якщо ви вивчаєте цей історичний період, можете пройтись місцями йоговідвідин: готель «Асторія», Англійський клуб, Зимовий театр і сквер Леніна, де колись стояла тюрма…

Утім, не лише історичними подіями я славлюсь. Рік тому відкрили єдиний в Україні музей художньої емалі. Зараз там виставлені роботи художників-емальєрів України, Чехії, Польщі, Франції, Японії та Китаю. Цього літа відкрили аквапарк Хеппі дей. В процесі спорудження актуальний музей «Громадянський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО». Першу експозицію просто неба вже відкрили на проспекті Яворницького, поруч із історичним музеєм. На набережній продовжують встановлювати Нові арт-об*єкти.

Ну а крім славнозвісного запорожця Лазаря Глоби, У мене народилось багато відомих українців, деяких з них ви точно знаєте:, письменники Адріан Кащенко, Олесь Гончар, Леонід Бачинський, артист Лев Арнштам, політичні діячі Ігор Коломойський та Юлія Тимошенко. Непересічні такі особи.
З вами був Дніпро. Озвучила Дніпро – Юлія Похил. Протягом цієї години ми слухали музику дніпровських гуртів.

Дніпро запрошує вас побувати на місцях козацької слави

Почуємось на блогер фм!


Continue reading

Current track

Title

Artist

Background
LIVE STUDIO