• Без категорії

Піп & People з Олександром Дєдюхіним 1 березня

Written by on 3 Вересня 2019

Слава Ісусу Христу, парафіяни. Це “Піп і піпл” на Блогер ФМ і я її ведучий , протоієрей Олександр Дедюхін з Полтави
Великим Постом щодня вдома, а в храмі крім суботи та неділі, читається молитва преподобного Єфрема Сіріна. Дуже коротенька молитва, але їй приділяється дуже багато уваги. Звучить вона так: “Господи, Владико життя мого! Дух лінивства, безнадійності, владолюбства і марнослів’я не дай мені. Дух же целомудрія, смиренномудрості, терпіння і любові даруй мені, рабу Твоєму. Так, Господи-Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого. Ти ж бо благословенний си навіки-віків. Амінь”. Чому ця коротка і дуже проста молитва посідає таке важливе місце у великопостному богослужінні? Тому що в ній перераховуються як негативні, так і позитивні якості людини в духовному житті, на яких грішник, який кається, повинен зосередити свою увагу. Преподобний Єфрем Сірін, який був монахом, дає нам перелік індивідуальних подвигів. Мета цих подвигів полягає, перш за все, у звільненні від душевних недуг, що перешкоджають спілкуванню з Богом.

І однією з таких недугів, які найбільше нам перешкоджають, є наша власна лінь. Тому і каже – духа лінивства, Господи, не дай мені. Лінощі породжують в нашій душі пасивність до всього і тягнуть нас униз, а не піднімають вгору. Бездіяльність постійно призводить нас до думки про неможливість чого-небудь, а тому і небажаність що-небудь змінювати. На кожен порив душі лінощі відповідають нам – “для чого?” І через це ми розтрачуємо духовну енергію на непотрібне. Бездіяльність лежить в основі багатьох гріхів. Бо бездіяльність отруює наші духовні сили біля самого їх джерела. У зневірі і безнадійності вчителі духовного життя бачать найбільшу небезпеку для душі. Людина, яка знаходиться під владою зневіри, бачить все навколо себе в темних, сірих тонах. Вона не помічає нічого хорошого і не знаходить виходу з важкого становища. Душа, що впала в зневіру, підпадає під владу диявола. Прикладом може бути Іуда після зради Христа – зневіра привела його до самогубства. Диявол навіює зневіру на людину, бо диявол – батько неправди. І якщо людина зневірюється – вона стає нездатною бачити світло і прагнути до нього. Певною мірою, можна такий приклад зневірених людей, яких ми бачимо дуже часто – це наші люмпени, зрадофіли, які не хочуть бачити нічого доброго і саме головне – не хочуть люди бачити, як змінювати своє життя і життя людей навколо. Також Єфрем Сірін каже про владолюбство, любов до влади. І от якщо наша душа не прагне до Бога , не ставить на перше місце вічні цінності, то душа неминуче стає егоїстичною. Егоїзм приводить людину, що вона примушує всіх, хто її оточує, служити її інтересам і примхам її волі. Якщо Бог – не Господь і Владика мого життя , то я сам перетворюють на господаря і владику своїх дурниць, стаю центром власного світу. І розглядаю все, що мене оточує, з точки зору моїх бажань, моїх суджень, моїх інтересів. Тим самим, я пригнічую свободу інших і перекручую ставлення до інших людей. От такого владолюбства ми маємо уникати. Хрисос вчить нас робить інакше. Ми маємо служити людям, а не люди нам. Бо Господь прийшов в цей світ не для того щоб Йому служити, а для того, щоб Йому самому послужити.

Також преподобний Єфрем Сірін згадує марнослів’я, пустомовство. Серед усіх створених Богом земних істот тільки людина одержала дар мови. Але знову ж, Святе Письмо нам нагадує , що сильна людина та, яка змогла приборкати свій язик. Слово рятує, слово вбиває, слово надихає, слово отруює. Істина Божа виражається словом. Але і брехня, і всілякі неправди теж користуються словом. Коли слово відхиляється від свого божественного призначення, воно стає порожнім і перетворюється на джерело гріха. І оцих пустих слів ми маємо уникати. Після того, як в молитві перераховані гріхи , яких ми маємо уникати, Єфрем Сірін говорить про добродетелі. Першою він називає «смиренну мудрість». Ми повинні памятати слова Апостола Петра: “Всі, підкоряючись один одному, одягніться у смиренну мудрість. Тому що Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать”. Смиренна мудрість – це не є якась така пригніченість , і смиренність – це не є негативна риса. Смиренномудріє – це всього на всього, якщо перевести на мову сучасної психології, – реальна самооцінка. Без завищеної самооцінки. Знову ж, коли людина має завищену самооцінку, вона впадає в владолюбство, впадає в гординю, людина неадекватно сприймає ні себе, ні оточуючий світ. І от смиренно спримайти себе в цьому світі – один з моментів, коли ми сприймаємо себе адекватно, наскільки є наші можливості. Також ми памятаємо, що всі таланти наші вони даровані нам Богом і, дякуючи Богові за ці таланти, ми робимо кожен свою справу.

Єфрем Сірін каже нам про терпіння , щоб ми молили Бога про терпіння, адже сам Господь казав: “Терпінням вашим спасайте душі ваші”. Господь дає терпіння, понад сил нікого не обтяжує. Тільки щоб ми не впадали в малодушність. Тільки щоб памятали , що всі ті страждання і біди, які можуть статися на нашому шляху, вони ніщо в порівнянні з тим, що зазнав заради нас Господь Ісус Христос. Господь веде нас до радості. І коли ми, перетерпівши якісь спокуси і негаразди, ми приходимо до радості в Ньому.

Ну і саме головне, про що говорить Єфрем Сірін – це, безумовно, щоб Господь дав нам Духа Любові. Любов – це все, бо все, що говорив Ісус Христос, що вчинив у дні свого земного життя, і, перш за все, що явив на Голгофі – є всецільна велика проповідь про Любов. Якщо коротко говорити про любов, то любов це є жертва. Господь Ісус Христос пожертвував собою заради нас. Ми, якщо любимо своїх дітей, жертвуємо заради них грошима, здоров’ям, часом. І це стосується всього. Отже, коли ми когось любимо, ми приносимо йому жертву. І щоб оцей дух жертовності у нас був.
І закінчує Єфрем Сірін молитвою, такими словами, нагадаю їх: «Так, Господи-Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого. Ти ж бо благословенний си навіки-віків. Амінь». Ну тут немає чого пояснювати – ми маємо нікого не осуджувати, умовно кажучи, дивитись в свою тарілку. В нас є піст. І ми маємо дивитися на себе. Коли ми змінюємо себе – змінюється світ на краще. І тоді дійсно оці благословення Божі вони приходять на вас. На всіх нас, і на вас в тому числі. Тому хай Господь вас благословить, пам’ятайте, що Великий піст це є час радості і це є дорога до Паски, яку всі ми маємо святкувати радісно.

З вами був протоієрей Олександр Дедюхін з Полтави. Спаси вас Господь!


Reader's opinions

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *



Current track

Title

Artist

Background
LIVE STUDIO